Сімейний кодекс України. ОСОБЛИВОСТІ УСИНОВЛЕННЯ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА
Розділ VI
ОСОБЛИВОСТІ УСИНОВЛЕННЯ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА
( Назва розділу VI в редакції Закону N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
( Статтю 275 виключено на підставі Закону N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
( Статтю 276 виключено на підставі Закону N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
( Статтю 277 виключено на підставі Закону N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
( Статтю 278 виключено на підставі Закону N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
( Статтю 279 виключено на підставі Закону N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
( Статтю 280 виключено на підставі Закону N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
( Статтю 281 виключено на підставі Закону N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
Стаття 282. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України
1. Усиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України.
Якщо усиновлювач не є громадянином України, для усиновлення дитини, яка є громадянином України, потрібен дозвіл урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини. ( Абзац другий частини першої статті 282 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3097-IV ( 3097-15 ) від 16.11.2005 )
Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України, здійснене у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, є дійсним за умови попереднього одержання дозволу урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини. ( Абзац третій частини першої статті 282 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3097-IV ( 3097-15 ) від 16.11.2005 )
Стаття 283. Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України
1. Усиновлення іноземцем в Україні дитини, яка є громадянином України, здійснюється на загальних підставах, встановлених главою 18 цього Кодексу.
2. Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем, якщо вона перебуває не менш як один рік на обліку у урядовому органі державного управління з усиновлення та захисту прав дитини.
Якщо усиновлювач є родичем дитини або дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України, усиновлення може бути здійснене до спливу цього строку. ( Частина друга статті 283 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3097-IV ( 3097-15 ) від 16.11.2005 )
3. Дитина може бути усиновлена іноземцем, якщо протягом одного року з моменту взяття її на облік у урядовому органі державного управління з усиновлення та захисту прав дитини не виявилося громадянина України, який бажав би її усиновити або взяти під опіку чи піклування до себе в сім'ю.
Переважне право на усиновлення дитини - громадянина України мають іноземці, які є:
1) родичами дитини;
2) громадянами держав, з якими Україна уклала договір про надання правової допомоги. ( Частина третя статті 283 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3097-IV ( 3097-15 ) від 16.11.2005 )
4. На усиновлення дитини іноземцем потрібна згода урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини.
( Частина четверта статті 283 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3097-IV ( 3097-15 ) від 16.11.2005 )
5. Усиновлення іноземцями провадиться за умови забезпечення дитині прав в обсязі не меншому, ніж це встановлено законами
України.
6. За усиновленою дитиною зберігається громадянство України до досягнення нею вісімнадцяти років.
Усиновлена дитина має право на збереження своєї національної ідентичності відповідно до Конвенції про права дитини ( 995_021 ), інших міжнародних договорів.
Стаття 284. Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні
1. Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.
Стаття 285. Обмеження права іноземця на таємницю усиновлення дитини, яка є громадянином України
1. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, особою, яка є громадянином держави, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, не є таємним, якщо у державі, в якій усиновлювач постійно проживає і в яку має переїхати дитина, усиновлення не є таємним.
2. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, особою, яка є громадянином держави, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, і якщо ця особа в Україні постійно не проживає, не є таємним.
Стаття 286. Усиновлення в Україні іноземцем дитини, яка є іноземцем або особою без громадянства
1. Усиновлення іноземцем або особою без громадянства дитини, яка є іноземцем або особою без громадянства, здійснюється в Україні відповідно до законів України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.
Стаття 287. Нагляд за дотриманням прав дітей, які усиновлені іноземцями
1. Якщо діти усиновлені іноземцями і проживають за межами України, відповідна консульська установа за дорученням Міністерства закордонних справ України веде облік цих дітей і здійснює нагляд за дотриманням їхніх прав до досягнення ними вісімнадцяти років.
Порядок здійснення нагляду за дотриманням прав дітей, які усиновлені іноземцями і проживають за межами України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 288 виключено на підставі Закону N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
( Статтю 289 виключено на підставі Закону N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
( Статтю 290 виключено на підставі Закону N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
( Статтю 291 виключено на підставі Закону N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
( Статтю 292 виключено на підставі Закону N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України. ( Пункт 1 розділу VII в редакції Закону N 407-IV ( 407-15 ) від 26.12.2002 )
2. Визнати такими, що втрачають чинність з вступом у дію Сімейного кодексу України: ( Абзац перший пункту 2 розділу VII в редакції Закону N 407-IV ( 407-15 ) від 26.12.2002 )
1) Кодекс про шлюб та сім'ю України ( 2006-07 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1969 р., додаток до N 26, ст. 204; 1971 р., N 20, ст. 141; 1973 р., N 21, ст. 181; 1980 р., N 38, ст. 754; 1984 р., N 7, ст. 136; 1985 р., N 11, ст. 205, ст. 206; 1987 р., N 8, ст. 149, N 35, ст. 674; 1991 р., N 9, ст. 89; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 4, ст. 25, N 36, ст. 528; 1996 р., N 7, ст. 26; 2000 р., N 9, ст. 67, N 50, ст. 436).
Розділ V "Акти громадянського стану" зберігає свою чинність у частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття спеціального закону;
2) Закон Української РСР від 20 червня 1969 року "Про затвердження Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР" ( 2006а-07 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1969 р., N 26, ст. 204);
3) Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 29 грудня 1969 року "Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР" ( 2476-07 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1970 р., N 2, ст.16; 1980 р., N 38, ст. 754).
3. Кабінету Міністрів України:
подати до Верховної Ради України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу пропозиції щодо внесення змін до законів України, які випливають з цього Кодексу;
привести у відповідність із цим Кодексом свої нормативно-правові акти;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 10 січня 2002 року N 2947-III
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 21-22, ст.135 )
